Зробила вдих…ще лиш століття
Чи міріади півгодин
Залишились до повноцвіття
Оцих пекельних, лютих зим.
Зробила ще один…зав’яне
Блакитна квітка холодів.
А в далині вже сяє тьмяне
Смарагдове життя садів.
Один ковток повітря й знову
Немов біжу в безкраїй степ.
А там так ясно і квітково,
Бетонних вже нема потреб.
Я видихаю…страх проймає:
А що, як хвилею був день?
А що, якщо весна втопає
В рядках неспіваних пісень?
І знову видих…вдих і видих:
Все міряю розлуку й час.
О скільки ж їх, років тих тихих
Що розділяють в зимах нас?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400057
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2013
автор: Lady Christianna