* * *
Душа моя – старе фортепіано,
У ній звучить Шопена тихий вальс.
Ми зустрічалися зовсім недавно,
Та я сумую, згадуючи Вас.
Моя душа така відверта нині!
Їй прагнеться почути звіддаля
Незнаного нікому скрипаля,
Майбутнього Ніколо Паганіні.
А небо, наче озеро безкрає.
Зоря в зеніті світиться й для Вас.
У серці смуток сиво догоряє,
В душі звучить Шопена тихий вальс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399901
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2013
автор: Богдан Сиваківський