Таке, мабуть, буває тільки в сні,
Бо наяву, не знаючи любові,
Мене ніхто не спалював в огні
І душу залпом не спивав до крові.
А я вже встигла оп'яніти вкрай
Від твого голосу і пристрасних цілунків,
Мій ніжний цвіте, лиш не опадай,
Дорожчий ти мені усіх дарунків.
І серце тріпотить, як лист осики,
Коли вривається до тебе по ночах.
Таку любов оспівують музики,
А я втопаю у твоїх очах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399872
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.02.2013
автор: Аліна Голик