то вже ближче до якогось психічного розладу
говорити щораз про присутність тебе під ребрами
і трощити мовчання якимсь розпачем
якоюсь дикістю
і купкою старих мемуарів
а що буде з тобою по той бік вродливості?
ти напевне залишишся хворою
відчайдушно любитимеш перехожих
і їх поздирані погляди
питимеш ту ж чорнотну ніч у горняті
слухатимеш скупі падіння листя
і писатимеш
про незакінчені початки руйнацій
і нехай я таки стану божевільним
щоб перебути твої дивацтва поруч
ти можеш записати мене у свої вірші
або носити на шиї
як намисто
ти можеш зв’язати мої зів’ялості
посадити в чуже тіло
а я все одно дихатиму
про те що іншим не під силу
розпливатися у твоїй ідеальності
то моя карма
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399573
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2013
автор: Нова Планета