120 ЄВРИКІВ

Кинулася  без  вагання
Аж  до  Риму  Соня,
Щоби  гроші  на  навчання
Заробить  для  доні  –  
На  заняття  додаткові.
Та  ж    тести  здавати!
Потім  –    випускний  у  школі,  
До  вузу  вступати.
Праці  досить    у  Софії.
Що  іще  хотіти?
До  обіду  в  «Піцерії»,  
Тоді  бавить  діти.
Раз  на  місяць  посилає
Автом  доні  кошти.
На  них  дівчина  чекає
Десь  там  біля  пошти.  
Якось  мама  подзвонила,  
Щоб  номер  назвати
Того  буса,  що  везтиме
Єврики  для  Нати.
Номер  доня  записала
На  якимсь  папері.
Суму  –  в  голову  запхала
І  бігом  за  двері.
Зашарілась  круглолиця  –  
Між  вітрів  стояла
Довго,  буса    з-за  заграниці
Із  баблом  чекала..
Загубила,    от  нерпуха,  
Телефон  водійський.
Що  роботи?  Чоло  чуха,
Напрягає  мізки.
Стала  бусикам  махати
Насточка  новеньким.
Довго  не  прийшлось  чекати,
Зупинився  одненький:
-    Скільки  маю  тобі  дати?
-    Сто  двадцять!
-    Багато!!!
-    На  вчення  сто,  решта  –    в  церкву  
Дать  казала  мати!...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399322
Рубрика: Гумореска
дата надходження 08.02.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)