Музика Віктора Оха
О, як же квітнуло й гуло
кохання перше!
Робили б менше помилок,
й жилося б легше.
Хоч не судилось на рушник
нам разом стати,
та в серці голосно бриниш
лише одна ти.
Стьобає доля раз-у-раз,
про тебе мрію.
І знов несе мене Пегас
у ностальгію.
Зорять нетлінні пелюстки
крізь довгі роки.
І ми засвоїли таки
життя уроки.
Твій образ сонячно щемить
на денці серця.
Приємним спомином гримить
пора студентська.
Яке ж солодке і п’янке
терпке кохання!
Стрічаю радісно тебе,
о зоре рання!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399287
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2013
автор: Олександр ПЕЧОРА