Загорнувши день в хмарки,
З тихим колисанням,
Тчуть небесні павуки
Вранішні тумани.
Швидко лапками прядуть обважнілу нитку,
Щоб земля і там, і тут
Одяглася в свитку.
Поправляють скрізь траву,
Що лишилась з літа,-
Бо їй треба польову
Квітку обігріти.
Щоб як прийде час цвісти,
В неї стало сили
Бджілкам сонечко вплести
У прозорі крила...
Тчуть тумани павуки,
Дощик підпрядають...
Та вже на вербі шпаки
Весну закликають...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398954
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 07.02.2013
автор: Любов Ігнатова