Чом пташка заливається,
Трелі гучні виводить?
Бо зимонька минається,
Сніжок поволі сходить.
Весна довгими косами
Очистить землю хоче,
Струмками стоголосими
Бринить, біжить, дзвінкоче.
Дерева стрепенулися,
Забули сни січневі.
До сонця потягнулися.
Подали руки дневі.
І серце в грудях бренькнуло,
У жилах кров заграла.
У скронях вмить затенькало:
- Весна урешт настала!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398848
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.02.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)