Поміж березових розлог
Дрижить на вітрі павутинка.
Не чувши крик пересторог,
В ній полонилась балеринка.
Ще нерозсудливе маля
З вінця кульбабового лона,
Повів вловило скрипаля
І відірвалось від бутона.
Спокусник закружляв дівча
В блакиті ніжної любові,
До зір промінного ключа,
Чий пух туманиться в діброві.
Веселок чистий барвограй,
Хмарин наївно-милі мрії
Їй обіцяли з лю́бком рай -
Та не здійснилися надії.
Поривно щез коханця слід,
Де ллють волошки очі сині…
Між чорно-білих Долі віт,
Вона журбує в павутині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398797
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2013
автор: Осіріс