Відколи ти з'явився в моєму житті,я,коли наступає вечір,часто задавала собі питання:"Хто ти?Яке місце ти займаєш в моєму житті?".Я довго шукала відповідь.Адже,як відомо,найважча праця-праця над собою і розібратись в собі-найважче.
Бувало,я думала,що на даному етапі мого життя ти-моє світло,без тебе все сіре і буденне,ти приносиш радість в мій світ.Але я розуміла,що рано чи пізно ти підеш і залишиш велику чорну діру в мені,яка довго не даватиме мені спокою.Ця думка лякала мене,оскільки я розумію,що вічного нічого немає,все закінчується,почуття зникають.
Пізніше я переконувала себе,що ти лише чергова сторінка із книги мого життя,на яку не потрібно звертати особливої уваги,яка не дуже важлива.Цей варіант більш безпечніший та безпрограшний,але це не приноситиме мені особливої радості,надто штучне та несправжнє.В такому випадку,коли ти підеш,я з усмішкою щиро побажаю тобі удачі.
Але так хочеться справжніх позитивних емоцій,радості,іноді,солодкої болі...Хочеться з дотиком твоєї руки відчувати життя,бачити це життя в твоїх очах і п'яніти від дотику твоїх губ.Хочеться стрибнути з великої скелі в океан без страховки(з страховкою не те відчуття) і не розбитись!Але,поки не спробуєш-не дізнаєшся.Різні люди,потрапивши в одну і ту ж ситуацію,по-різному з неї виходять,тому кінець завжди різний.Не потрібно дивитись на досвід інших,адже кожен з нас творить нову історію,свою історію!
Я,нарешті,зрозуміла хто ти.Я довго йшла до цього,багато думала.Ти-художник.Ти прийшов розфарбувати моє сіре буденне життя.Ти розфарбовуєш мої чорні стіни різними кольорами.Буває,ти робиш помилки у малюнках,та це пусте!У моєму житті ти художник.Я дуже ціную твої малюнки і щиро усміхаюсь,дивлячись на них.Єдине,що прошу у тебе:"Малюй їх щиро.Будь-ласка,не змальовуй їх,не перебивай з інших.Мені не потрібні шедеври,мені потрібні твої прості малюночки,які ти малював щиро.Для мене."
Художнику мій,я люблю тебе щирою,дитячою,чистою любов'ю та без фанатизму.Коли ти підеш,твої малюнки почнуть стиратись і це не дуже красиво виглядатиме.Спочатку мої стіни будуть обдерті,кольорові фарби будуть лущитись та здиратись.Вони виглядатимуть жалюгідно і буде здаватись,що вони більше не стануть такими кольоровими та красивими,як колись.Та пройде час і прийде інший художник.Це може бути будь-хто:чоловік,жінка,дівчинка,дитина.Це можуть бути і випадкові вуличні художники,які малюватимуть на мому полотні по маленькій квіточці,чи сонечку.Таким чином мої стіни знову оживатимуть,стануть кольоровими та веселими.Цей інший художник може бути не таким,як ти,але також з кольоровими фарбами.Хоч бувають художники лише з чорними фарбами,але згодом їх можна покрити кольоровими.
Твої малюнки для мене є дуже цікавими та приємними,вони звеселяють мене.Я хочу,щоб ти завжди тішив мене новими малюнками.Не йди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398466
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2013
автор: Miss Devil