Моя любов іскрилася вином
Настояним на чарах твого зілля.
Лилися краплі загадковим сном
У келих вересневого застілля.
Ти пригубив, а потім спрагло пив
Ковтками днів, ночей, аж до хвилини.
Душі стражденній бракувало слів...
Думки літали пухом тополиним,
Через які не видно зовсім дна,
Напій червоний наливаєш знову,
Його ти вистояний смак пізнав.
І післямова знову в передмову...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397854
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2013
автор: Тамара Васильєва