Лише лютень... О, де ще те літо?..
Та – чудний у душі водограй:
Атлантичний настирливий вітер
Овіває засніжений край.
Мов вистукує літери Морзе,
І віщує тріумф «Київстар»:
Не страшні нам лютневі морози –
Вже ворота відкрив Гібралтар.
Вітер нищить пороги льодові,
Між далинами зводить мости,
Зігріває стежини любові,
По яких пробиваєшся Ти.
І розтануть льоди в моїм серці,
Забринить в нім живий вітерець.
…Подаруйте коханим безсмертя,
Бо такий у Любові вінець!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397724
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 03.02.2013
автор: Олекса Удайко