Пам’ятаєш зустріч ту торішнім літом
Перевеслами із райдуг перевиту?
Як удвох ходили ми на світанні
В кизиловий гай за лісом по кохання.
Гай змінився: він постарів із роками,
Вже не ходить тут ніхто його стежками.
Тільки плутається сонце в довгім гіллі ,
А в траві – краплини ягід переспілих.
Де так довго міг без мене ти ходити?
Що аж гай устиг помітно постаріти.
В тиші ми шукали тут слова любові,
А знаходили ягідки кизилові.
Не забуду зустріч ту, в росі умиту,
Переплакану ночами й пережиту.
Вже ніколи не вкраде ніякий злодій
Намисто нами переспіваних мелодій.
Слів несказаних, до болю пережитих,
Що не знайдені в гаю торішнім літом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397600
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.02.2013
автор: Лариса L