КАЖЕ ГУСКА КАБАНЦЕВІ

Каже  гуска  кабанцеві
Щоби  добре  чув  усе  він:

"Сумно  жити  в  самотині,
І  подумала  я  нині:

"Наче  гарна  я  собою,
Тож,  назви  мене  жоною!"

Кабанець  на  те:  "Рідненька,
Голова  твоя  -  вузенька,

Шия  довга,  знає  кожний,
П'ятачок  -  на  мій  не  схожий.  

Хоч  і  хвалишся  красою,
Та  не  пара  ми  з  тобою.

Гуска  знову:  "Друже  милий,
Ніг  у  тебе  є  чотири,

Ти  без  пір'я,  і  бездзьобий,
Та  мені  ти  до  вподоби."

Кабанець  стійкий  до  зваби:
"Інший  може  не  зважав  би,

Та  не  я.  Сама  ти  знаєш,
Я  ходжу,  а  ти  літаєш.

Як  триматися  нам  пари:
Я  -  внизу,  а  ти  -  за  хмари?"

Гуска  й  каже:  "Ти  не  бійся,
Я  не  дика  птаха,  свійська,

Двічі  в  рік  літаю  з  дому,
Щоб  не  гладшати,  й  потому.

Кабанець  на  те:  "Тут  знов  я
Мушу  дбати  про  здоров'я.

У  воді  ти  безперервно,
Жить  у  ванні  мрієш,  певно,

Я  ж,  як  личить  це  свиноті,
Вік  валявся  б  у  болоті.

Тут  вже  з  гуски  стало  досить,
Більше  гуска  вже  не  просить.

Та  сказала  на  додачу:
"Ти  -  свиня,  тепер  я  бачу!"






Jan  Brzechwa

ROZMAWIAŁA  GĘŚ  Z  PROSIĘCIEM


Rozmawiała  gęś  z  prosięciem  
Bardzo  głośno  i  z  przejęciem:  

"Smutno  samej  żyć  na  świecie,  
A  po  drugie  i  po  trzecie  -  

Jeśli  cenisz  wdzięki  gęsie,  
Jak  najprędzej  ze  mną  żeń  się."  

Prosię  na  to:  "Miła  gąsko,  
Głowę  nieco  masz  za  wąską,  

Trochę  masz  za  długą  szyję  
I  zupełnie  inny  ryjek.  

Niechaj  ciebie  to  nie  rani,  
Lecz  jesteśmy  niedobrami."  

A  gęś  znowu:  "Cóż,  mój  drogi,  
Popatrz,  ty  masz  cztery  nogi,  

Nie  masz  pierza,  nie  masz  dzioba,  
Ale  mnie  się  to  podoba."  

Prosiak  skłonił  się  uprzejmie:  
"Inny  tak  się  tym  nie  przejmie,  

A  ja  -  owszem.  Bo  zauważ,  
Że  ja  chodzę,  a  ty  fruwasz,  

Jak  dogonić  zdołam  ciebie,  
Gdy  szybować  będziesz  w  niebie?"  

Na  to  gęś  odpowie  znowu:  
"Domowego  jestem  chowu,  

Fruwam  raz  na  sześć  miesięcy,  
Żeby  nie  tyć,  i  nic  więcej."  

Na  to  prosię  znów  odpowie:  
"Muszę  dbać  o  swoje  zdrowie,  

Ty  się  kąpiesz  nieustannie,  
Ty  byś  chciała  mieszkać  w  wannie,  

Ja  zaś  -  jeśli  chodzi  o  to  -  
Właśnie  bardzo  lubię  błoto."  

Tutaj  gęś  już  miała  dosyć.  
"Nie  zamierzam  ciebie  prosić..."  

I  dodała  z  żalem  w  głosie:  
"Teraz  wiem,  że  jesteś  prosię."

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397493
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 02.02.2013
автор: longavojo