Як так, що людині завжди чогось мало,
Живе у достатку, а прагне багатства…
І тільки тоді, як здоров’я пропало,
Вона розуміє, що є в житті рабство.
Що гроші ніщо, головне - це здоров’я,
Його ти за гроші не зможеш купити,
Що варто в житті бути завжди собою,
Що хлібом потрібно з чужими ділитись.
А жадібність - жаба! Все душить і душить!
І мозок тримає завжди під прицілом…
Прописані правила людям порушить,
Собою заповнить буває все тіло.
Не прагніть багатства, а дбайте про душу,
Діліться з людьми і Господь це побачить,
Цим віршем я може хоч трішки щось зрушу…
Тоді Вашу жадібність Бог Вам пробачить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397460
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2013
автор: Віталій Назарук