Я вітер, поглинутий землею,
Що дух мій ще не помира,
Я думаю ,живу я тільки нею,
І подих мій щоразу завмира.
Чи дійсність все рятує,
А чи це випадковість відбулась?
Що думка серце вже катує,
Біда… біда розпочалась.
Мій дух,моя свобода,
Все ,що так цвіло раніш,жило,
Одна єдина лиш скорбота,
А все на серці вже вмерло..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397401
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2013
автор: ПростоДен