Сам на сам у дзеркальному просторі
Із очима і диханням совісті,
І мовчання нависло загострено,
У слабинки впивається болісно.
Сам на сам перед поглядом матері
Не пробачений за недоказане.
Обіцянками тижні збагачені
Телефонно-короткими фразами.
Сам на сам із холодними пальцями,
Що стискають легені напружено,
На дорозі із виглядом глянцевим,
Ледве йдеш поміж друзів, зворушений.
Ти не сам. Є такі ж недолюблені,
Не знаходять дороги полегшені.
Одинокі, в просторах загублені,
В існуванні шукають довершеність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397339
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2013
автор: Любов Чернуха