Я тебе намалюю – очі сяють, як зорі, -
Ніжні, сині, яскраві, як волошки у полі.
Щоб щоранку обличчя твоє бачити, мила.
Щоб печаль твоє личко раптом не затулила.
Я тебе намалюю – твої щічки в рум”янці,
Довге світле волосся. Хочу я тобі вранці
Показати, як сонце ген за місяцем біга,
Як дерева поснули в кучугурах зі снігу.
Я тебе намалюю, щоби ні на секунду
Не відводити очі від святого дарунку,
Що дала мені доля – очі ясні, звабливі
Сяють ніжно з портрету. Моє щастя і диво.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397256
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2013
автор: Ліоліна