Дівчина із блідими очима,
мовчки собі йшла крізь перехрестя.
Поряд з нею швидко біг хлопчина,
дівчинка в асфальті "ігри" креслить.
Дівчина із карими очима,
та у тих очах втонули люди.
Ті, які є крізь й нема усюди,
справжні а чи ні - не розберешся.
Дівчина із такими очима,
у яких стежиною - самотність.
Мовчки собі дивиться в вітрини,
й знову погляд плине в одинокість.
Дівчина із впалими очима,
мати ж назвала колись Дарина.
Та, напевне, це вже випадковість -
бо як юна жінка - не дитина.
Дівчина із сльозними очима,
не благай, не треба - це вже марно,
сонце теж виходить із - за хмари,
й також посміхається туманно.
Дівчина з очима наче сяйво,
світиться в таких малих озерцях...
Є надія, Дар’ю, пам’ятай це,
і вона тобі не раз озветься.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397056
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2013
автор: frolovaviki