Люблю, як вітер б’є в лице,
Як падають сніжинки,
Як завірюхою мете,
Як цокають льодинки.
І дощ холодний, що іде,
І грязь, що під ногами
Не розчаровують мене, –
Я дощ ловлю руками.
Все це, холодне, по мені, –
Безлюдний чистий статок.
Бо ж по весні, як на війні,
Руйнації початок.
Але чи зможе мій «едем»
Безмірно всім служити?
Його так хочу без проблем
Віддати нашим дітям.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397050
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.01.2013
автор: Г. Король