Залізні, думаєш, нерви?
Чи може сталеві груди?
Втомився бути відвертим,
Коли всі нещирі люди...
Графітні думаєш стержні
Утримують чесний погляд?
Руйнуться подумки вежі
Довіри до того, хто поряд...
З вольфраму думаєш щирість,
Титанове маю терпіння?
Я все таки мовчки виріс
Із вашого божевілля
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397028
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2013
автор: Мирослав Гончарук_Хомин