Приятеля вірного я друзі маю,
Йому у всьому я довіряю,
Ніхто не образить, ніхто не зганьбить,
Мій приятель завжди за мною біжить.
Вірність в очах його завжди я бачу,
Дружбу ніколи з ним я не втрачу,
Завзято хвостом він завжди махає,
З дому до школи мене проводжає.
Песик зі школи мене зустрічає,
З радістю на мене він поглядає,
Руденький песик я його називаю,
Кісточку ласу завжди йому маю.
Коли я пірнаю у річці під водою,
Слідом Рудик стрибає за мною,
За руку на берег мене витягає,
З ляку серце його вилітає.
Вірний приятель пізнається в біді,
Я вдячний за дружбу йому завжди,
Ввечері спати я спокійно лягаю,
Рудик спить на порозі я добре це знаю.
Знов будемо разом ми веселитись,
Не дасть мені песик мій зажуритись,
Хвостиком буде весело махати,
Радо до школи мене проводжати.
(З реальних подій)
http://antonina.in.ua/index.php/dlya-ditej/pro-tvarin/87-pesik-rudik.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396726
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 30.01.2013
автор: Антоніна Грицаюк