вибач, що я тебе кохаю...
але жаліть не смію не хвилину.
звичайно-тебе не чекаю,
давно ввідомо- не для мене
твої вуста солодкі
твій щирий добрий сміх.
та все болить у грудях,
стискає дивний гніт.
вибач за ніжний погляд,
не хочу тобі докучати.
забути просто не взмозі,
не взмозі подаль стояти.
чомусь, невідомо для чого,
так прагну буть оберегом -
віддать шматок сердечка свого,
хай добре буде лиш для тебе...
не жени, пробач за хвилини,
коли поруч несміло стою.
мабуть піти давно повинна,
пробач невпевненність мою.
прости за кохання. я справлюсь.
біля тебе мушу я бути.
ніколи в уцім не зізнаюсь,
мені ж тебе не забути ;)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396682
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2013
автор: Ніка Мельник