Чарівний усміх, очі осяйні.
Привітний погляд гріє душу.
Мрію.
Любуюся-милуюся.
Дурію:
якби ж вона всміхалася мені.
О, як би ми голубились рядком!
І називав би я її зорею.
Якби ж лишень вона була моєю!
Якби ж я досі був молодиком.
По-різному прослалися стежки,
не стрілися удвох на рушничкові.
Підморгують зірки, хоч місяць повний.
Ми ж розминулись в часі на віки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396476
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.01.2013
автор: Олександр ПЕЧОРА