Учора я повернулась на інший бік і подумала:
"Чому ЗАВЖДИ я? Саме я?"
Вже ніби пройшов цілий рік(а може і більше),
Та все залишилось як ЗАВЖДИ...
Як ЗАВЖДИ зранку курю на метро Хрещатик з тобою.
(А ти ж мені просто друг)
Потім мене як ЗАВЖДИ чекає шість годин навчання.
Потім чашка кави/чаю і папіроса.
Як ЗАВЖДИ забиваю на те кохання і на людей,
Що водять мене за носа.
Потім дві гілки метро: зелена і синя.
Як ЗАВЖДИ Велика кишення,пачка й вино,
Як ЗАВЖДИ чергові дзвінки, від яких я по горло сита,
І телефонні розмови,
Що бісять вже дуже давно.
Всю ніч мрії і сподівання,
А зранку сонливість, кава й молоко.
А потім лечу у тунелі.
Й ще десь до світання ти й пачка лакі чекає на мене давно.
Я повернулась на інший бік і подумала:
"Чому ЗАВЖДИ я..."
ЗАВЖДИ я....
ЗАВЖДИ-це ж майже вічно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396311
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2013
автор: jelleeze