розповім тобі казку
кішечко
знаю ти ждеш її
наче сонця весною
мов безсоння в солодку ніч
отже
казка ця біла
не віриш - то виглянь в віконце
там так ніжно-преніжно
сніжинки вливаються в сніг
та щоб казку цю слухати
до мене ходи на коліна
приголублю тебе
як іще не голубив ніхто
і на вушко шептатиму:
мила і ніжна жадана
ти спитаєш де казка
а казка уже почалась
бо хіба так буває
щоб райдужно було в цім світі
та ми створимо свій
у якому не буде розлук
будем в нім тільки ми
будуть наші окрилені руки
що на ласку летять
мов пташки до гніздечка в саду
чим усе це закінчиться?
а не хочеться в казці фіналу
тож її не завершую
хай буде вона без кінця
а за те що ти слухала
я райсько тебе поцілую
і поглину в обійми
поринувши в ніжність без дна
...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396301
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.01.2013
автор: Олександр Букатюк