Твоє ім"я і світле, й біле, чисте,
І праведне, як сяйво, й істина свята,
А прізвище, як темінь, ніч нечиста,
Як темрява густа і чорна, і сліпа.
Ім"я твоє Світлана є від світла,
І сяє сяйво ясне, ясно навкруги,
Ніч мовчазна, глуха, глуха врочиста
Від прізвища кидає темінь, як круги.
Так і в житті буває дуже часто,
Живе із чоловіком жінка, як свята,
І поведінка в неї світла, ясна, чиста,
А в нього, що не день - гулянки і "свята".
Вона гарує, як той віл, волище,
І працю, й добрі вчинки - все йому до ніг,
А він, немов бугай, горілку хлище,
А потім спить три дні, лежить без задніх ніг.
Ім"я твоє Світлана біле й чисте,
Як білий лебідь, світле - й ангельські діла,
А прізвище, як камінь темний, висне,
Кидає чорну тінь на всі твої діла.
Ти, мабуть, уже заміж давно вийшла,
У тебе добрі діти, чемний чоловік,
Хай Ангел-Охоронець і Пречиста
Оберігають ваш ясний, щасливий вік.
28.01.2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396109
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.01.2013
автор: Зеновій Винничук