Зашарівся сніжно-білий ранок
Зарум‘янився окраєць неба,
І прокинувся ясний світанок,
Завітав у золоченій кебі…
Попливла по небу сонце-шхуна
Розгорнулися хмарини, як вітрила,
Нерозгадана небесна диво-руна*
Мою душу вщент заполонила!
* Сам термін «руни» має зв'язок з древньогерманським коренем "run" («таємниця»).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395893
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.01.2013
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО