Ми граймо знов…

Зіграй  зі  мною,знов  зіграй!  
Без  правил  й  суддів  -  граймо  в  долю.  
Лови  та  знову  відпускай  
Мій  розум  на  пекельну  волю.  

Мисливець  кожен  з  нас  до  миті,  
Коли  мов  вбитий  не  впаде.  
Хотів  піднятись,  але  ниттю  
Думки  прикули  до  землі.  

Тонка,  крихтка  та  ніжна  ланка.  
Якою  дав  зв'язати  сам.  
Життя  у  мрії  -  погляд  зранку,  
Коли  себе  віддав  очам.  

Твоїм  очам,  в  чарівне  сяйво,  
В  полон  солодкий  доля  йде.  
Життя  щасливе  бо  кохаю,  
І  серце  кличе  до  тебе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395820
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2013
автор: Антон Вальянос