Крок за кроком

Крок  за  кроком,  по  хвилині
час  біжить,  минає.
Не  по  днях,  а  по  годині...
-  Як?  Ти  знаєш?
-  Ні  не  знаю.

Ми  втрачаємо  коханих.
Дань  виплачуєм  роками.  
Ми  не  бачимо  прогал.
Що  втачаєм  час...
віками.

Ми  назавжди  у  безлюдді.
У  самотності  проходить
те  життя,  що  у  шкарлупі
ми  проводимо..
нас  морить.

Морить  нас  не  існування.
І  не  жаль,  не  туга.
Не  любов  і  не  кохання,
не  складна  недуга...

Тільки  лиш  душі  страждання.
За  шістнадцять  років...
Вдруге.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395750
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2013
автор: Романтичний егоїст