Так солодко, ще спить холодний ранок,
Закутавшись в хурделі снігові.
Спішить зима, зустріти свій світанок,
Щоб ніжно поклонитися зорі...
Дерева опинилися в полоні,
На землю, знову, ліг пухнастий сніг.
Стоять кущі, мов, наречені сонні,
Неначе пух, на вії іній ліг...
Від холоду прокинулись звірята,
Щоб вмитись прохолодою від сну.
І повний кошик, шишок, назбирати,
Зустріти теплим променем весну...
Їм сонечко всміхається промінням,
Не треба поспішати дорогі.
І кружевяне димарів сплетіння,
Узорами лягає угорі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395068
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2013
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)