Руйнівники свого щастя

Я  досі  не  можу  зрозуміти  досить  багато  вчинків  людей...Кохають  постійно  разом..а  потім  роблять  дурниці..за  які  не  готові  відповідати..і  потім  питаєшся  а  нашо...Хмм...цікаво  просто  так  взяти  і  подумати...люблять  один  одного..тяжко  бути  не  разом,але  ні  ніхто  не  поступиться,ніхто  не  скаже  я  вже  так  не  можу..не  скаже  що  вмирає  в  самоті...так  смішно  а  життя  вонож  проходить..проходять  дні,тижнями  місяці..роки  і  що  кому  тут  стало  краще..все  також  люблять  що  вже  не  роби..і  думають  ночами  в  простирадло  які  вони  дурні  які  дурні..чого  отак  не  було  все  простити..чого  пита  ту  гордість  не  убить..і  ходять  маски  носять..і  убиті...тим  горем  що  не  разом  що  самі  вже  зруйнували  своє  щастя,бо  треба  було  просто  уступить...Такі  смішні  до  болі  і  безглузді  ті  вчинки  що  руйнують  все  життя..могли  би  бути  разом  та  навіщо  є  гордість  і  немає  каяття..краще  любити  і  бути  не  разом..дурні  повідкривайте  вже  серця...

Любіть  і  відчувайте  не  втрачайте..і  думайте  коли  ти  кажеш  все..бо  любиш  і  болить  обох...кохайте  бо  потім  вже  життя  не  повернеш.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394788
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2013
автор: ШуФлЯдКа