А мені всього лише за тридцять,
Та давно вже серце посивіло;
І душа запитує несміло:
Чи зуміє вкотре возродиться?
Пів життя за обрії злетіло,
А нема ні грошей, ні здобутків...
Десь хтось лічить \"еннії\" прибутки,
А хтось продає \"беушне\" тіло...
Та я знаю- смерть лиш непоправна.
Вдячна Богу, коли день настане!
А журба ця скоро перестане,
Бо я-оптимістка невиправна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394252
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2013
автор: Любов Ігнатова