…і прокинешся одного разу, а за вікном
Вже більше немає того, чого ти так ненавидиш.
Обірвані лінії електропередач говорять тобі про це.
Вони торкаються землі і більше не просять заряду.
Тільки відчуття щастя все так само десь
Спить, накрившись дірявою ковдрою,
Залишивши в ній невеликий отвір для споглядання за
Твоїми конфузними рухами.
Скрізь пальці дивишся в це вікно, вікно за яким більше
Немає того, чого так ненавидиш,
Але сонце не просвітлює шкіру і не просвітлює кров,
А байдуже сприймає тебе, як одного
З споживачів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393074
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.01.2013
автор: В.Воццек