ми так завжди йдемо
твоє праве плече заступає моє
я не пам'ятаю наших розмов
бо мовчимо всю цю повільну дорогу
але пам'ятаю світіння бань
у ще молодому тремтливому листі
в його шелестінні чути слова
вголос не мовлені
так розмову ведуть серця
твоє схоже на голуба що туркоче
а моє голубкою ухиляється
ми дві хвилі що наздоганяють
одна одну річкою до океану
як дістанемось океану - станемо
ти рифом його а я рибкою...
пам'ять тишею снить...
твоє праве плече заступає моє
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392704
Рубрика: Верлібр
дата надходження 15.01.2013
автор: Марія Гончаренко