Що ще треба ?...
Пара ніг,
Зима справжня,
Білий сніг,
Йдеш помало ,
Не спішиш ...
Тай куди спішити
Мудрець вже давно сказав,
Що не спішіть жити.
Тільки ти й вічна природа
Незбагненна красота
І счезає, як примара ,
Сірих буднів суєта.
Прикрашає іній кожну
Найменшу билину,
Сонця промінь довершує
Казкову картину.
Ліси, поля, - тишина,
Сніг, - скрип під ногами
Споживаймо красу, - люди,
«Спраглими» вустами.
Незчуємось, як мине,
Все мине для нас,
Вберім в себе частку дива, -
Нам дано цей час !
13.13 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392481
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2013
автор: Олекса Терен