=)

Втомлений  розумово,  знесилений  фізично  і  духовно  я  сів  в  маршрутку,  вибрав  місце  біля  вікна,  чекав  з  нетерпінням  прибуття  у  рідне  місто,  але  водночас
мені  було  байдуже.  Морозяний  подих  вітру,  який  щойно  залетів  у  відчинені  двері  автобуса,  обвівав  ноги,  було  холодно,  але  водоночас  свіжо,  
холод  додавав  бадьорості  та  не  дозволяв  засинати.  Мене  переповнювало  нестримне  бажання  встромити  навушники  у  вуха  і  поринути  у  світ  музики,  але  пісень  було  небагато,  
тому  пообіцяв  собі  зробити  це  лише  коли  автобус  буде  відїжджати.  Через  15  хвилин  він  був  уже  в  дорозі,  підібрав  останніх  пасажирів  зі  Львова.
Залишилась  тільки  довга,  надиво  рівна  та  пряма  дорога.
Було  темно,  автомобілі,  що  проїжджали  повз,  мигали  перед  очима  своїми  яскравими  фарами,  що  надавало  мені  задоволення.  
Рок,  що  грав  у  навушниках  на  повну  потужність  почав  збуджувати  нервову  систему.  Раніше  втомлений  та  виснажений  важким  днем  мозок  
ожив,  і  не  тільки  ожив,  він  почав  працювати  набагато  краще!  Зникла  лінь,  сумніви,  невпевненість,  і  тут  зявився  інший  я,  він  був  максимально  зібраний,  уважний,  
відчуття  загострились...і  тут  поринули  думки,  і  далеко  не  про  щось  конкретне,
а  про  все  одночасно,  і  не  поверхнево,  а  все  про  що  він  думав  вимальовувалось  у  найдрібніших  деталях,  уривки  з  його  життя
були  дуже  точними,  без  жодного  викривлення  і  розмиття,  з  усіма  звуками  та  навіть  шорохотом.  Він  думав  і  про  минуле,  теперішнє,  майбутнє,  фільми,  музику,  силу  і  слабкість,  перше  кохання,
про  те  що  він  зробив  не  правльно,  що  міг  би  виправити,  які  моменти  життя  хотів  би  пережити,  як  стати  кращим,  про  людей,  яких  він  любить,
хто  йому  подобається,  розробляв  усі  варіанти  розвитку  подій  в  його  житті,  він  розсортував  усе  по  поличкам,  обдумав  усе,  можливе  і  не  можливе,
теперішнє,  минуле  і  майбутнє....  Він  підїжджав  до  рідного  міста,  усі  треки  він  уже  прослухав.
І  тут  повернувся  звичайний  я  -  втомлений,  охоплений  лінню  і  бажанням  нічого  не  робити,  вийшов  з  автобуса,  повільно  та  не  спішучи  дійшов  додому  та  ліг  спати.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392472
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.01.2013
автор: Darth Vader