Востаннє змиє свій сценічний грим,
Зніме перуку зі своїх сивин,
В люстерко гляне всього лише на мить-
Як час летить!
Останній вихід... А як же далі жить?..
Заплющив очі, щоб сльози зупинить.
Стара гримерка-його реальний дім,
Край пантомім...
Чи буде завтра? Ще до пуття не зна...
Останній день роботи до пізна...
Віднині гостем прийде у рідний цирк...
3астиглий крик!..
Останній вихід- безгримовий поклон,
А за спиною - його дублер і клон.
І грім овацій не чує до пуття-
Кінець життя!?.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391817
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.01.2013
автор: Любов Ігнатова