****

****



Ненавиджу  коли  ти  швидше  б'єшся,
коли  течеш  по  жилам,  ритмом  ллєшся,
З  понівечених  ран,  стікаючи  теплом,
ти  дико  рвешся  з  мого  серця…  злом
просочений,  утоплений  впадаю.
Ще  й  знизу  вверх,  де  мого  раю
не  чути  навіть.  Заросте  барвисто...
Мій  крик  розтоптаний...  Намистом
насилений  на  долі  нитку.  Шлях
розповстаний.  В  чужих  ролях
наховстаний,  готовий  у  ярмо...
Придушений  своїм  ж  клеймом,
прийму  чи  вирвусь  -  треба  зачекати
коли  почує...    Станемо  мовчати
про  все  не  сказане...    Біжи,
тікай  і  серце  бережи...
Воно  твоє...    і  раб  я  твій...
Давно  вже  програний  цей  бій.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391606
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2013
автор: Seeyer