Люблю дорогу, що додому,
Співають млині жорнова,
Вклоняюся, немов святому,
Куди поверне голова.
Приємно тут пройтись весною,
А влітку знову запах свій,
Іти приємно і зимою,
Порі радієш золотій…
Але завжди така дорога,
Приносить до душі тепло,
Ти посилаєш дяку Богу,
Що так тобі в житті везло.
Що саме ця, свята стежина,
Тебе повела у світи,
Що ти, десь там, знайшов дружину
І десь інде родився син…
Але, все рівно, по дорозі,
Вертавсь додому і не раз,
Як повертавсь, ставав на розі,
Дививсь назад і не прощавсь.
Не заростай моя дорого,
І поки бачу білий світ,
Молитись буду завжди Богу,
Щоб на дорозі був мій слід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391277
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.01.2013
автор: Віталій Назарук