Коханець напіввідьми

Ти  будиш  в  мені  бажання  вирощувати  у  твоєму  сяйві  жовто-прозорі  крила…
Ти  запалюєш  жаринки  чекання  у  очах  моїх,  щоб  дива  ночі  не  загубила!

Ти  мене  в  мавку  і  відьму  перетворюєш,  коли  променями  на  постіль  лягаєш…
Ти  у  снах  мене  до  райдуг  підносиш,  але  уранці  в  ополонку  сонця  кидаєш!

Ти  зваблюєш  мене  казкою  зимового  неба,  а  я  ревную  до  зір  опівночі!
Ти  мій  наречений,  який  не  торкає  уста  цілунками,  зазираючи  в  очі…

Ти  лиш  дозволяєш  коханкою  твоєю  бути  і  від  жаги  кровавити  собі  губи!
Ти  –  сонце  неба  нічного,  якому  належу,  та  душі  не  віддам,  задля  пристрасті  згуби…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391034
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.01.2013
автор: nadionchik