Я ходжу по нічному бульвару,
Нічне небо зовсім сумне.
Наче вища небесная кара
Плачуть хмари, хтось кличе мене.
І почувши той голос благання
Із безодні минулих подій,
Я з надією і сподіванням
Упізнав тебе, янголе мій.
Як мені тебе врятувати?
Підкажи мені в тиші нічній.
Душу дияволу можу продати
Тільки б ти жила, янголе мій.
Я дивлюся на край небосхилу.
Я приречена, ти зрозумій
І у неба прохала я силу
Мені, друже, відмовлено в ній.
Біда спіткала раптово,
Я згадала єдине ім’я
Все життя я кохала одного,
Закохалась я мов би дитя.
Як мені тебе врятувати?
Підкажи мені в тиші нічній.
Душу дияволу можу продати
Тільки б ти жила, янголе мій.
Я не проти стрибати в безодню,
Я не проти летіть в небеса,
Тільки б знати і завтра й сьогодні,
Що жива моя мила краса.
І душі я не пожалію
Все віддам за миле створіння
І помру за єдиную мрію,
Зі смертю принісши спасіння.
Як мені тебе врятувати?
Підкажи мені в тиші нічній.
Душу дияволу можу продати,
Тільки б ти жила, янголе мій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391029
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2013
автор: Джейко Тацу