Палка любов,
і тане п`яне надвечір`я.
Ніщо не душить так,
як очі голубі.
А Ви, кохали,
щоб віддатись і повірить,
через прокльони
залишитись геть самій?!
Ось так без болісно
спалити всю моральність,
відчуть землею небо,
небом - вільний крок!
Під три чорти послати
вигадку-реальність,
іти вперед,
не нажимаючи курок?!
Я Вас прошу, молю,
скажіте своє слово!
У забороненій любові
Ви б змогли?
Кохати віддано -
не схожою ходою,
із раю в пекло
гордим помахом руки...
А Ви, б змогли
мене не кинути в стражданнях
тоді, як гірко Вас
ревную до журби?
Бо саме Ви, бо саме Ви...
Ваше кохання
мене зневірою звело
до колії"...
́́́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390898
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.01.2013
автор: Ліна Біла