Карусель…

-  Ти  підкорив  уже  більше  сотні  вершин...чого  ти  хочеш?
-  Найвищої

..............................................................................................................

Тримай  мене  моя  карусель,
Протестуй  проти  мене,  моя  дівчинко,
Кохай  мене  мій  останній  
І  дізнаєтесь,
Я  перший  гравець.

Граємо  в  моїх  монстрів,
Тобі  десять  Місяців  світить,  це  має  бути  велика  вдача,
Або  десята  біда...у  твоїй  крові  вірус  волохате  створіння.
Моя  одинока  повіє,  сумуєш  за  своїм  тілом,  
Поїдаєш  чоловіків  на  вечерю,  сніданок,  обід,
Ти  схоже  не  можеш  насититись...
А  ти  викресли  з  усієї  пам’яті,  своє  ім’я...
І  відчуваєш  полегшення,  коли  тебе  вже  не  знають  —  Христина.
Мій  гонщик  хоче  розбитись  на  своїй  першій  гонці,
Йому  б  трохи  терпіння,  померти  завжди  встигне,
Якщо  не  знайде  своєї  щасливої  години,  аби  померти  у  ній.
Знай,  мій  любий  Доріан,  Джон,  Себастіан,
Мої  кохані,  С’юзен,  Вікторія,  Ін  та  Алісо:
Всі  місця  в  каруселі  до  неба,  в  один  лиш  кінець  —  сідайте,
Політ  повинен  бути  тривалим,  як  вічність,
Значить  нам  ще  буде  про  що  і  час  говорити...
...
..
.

А  тепер  поговорим  про  тотальні  істерики  у  істеричок,
Про  сутінки  перед  холодною,  до  кісток  промерзлою  ніччю,
Поговорим  про  гроші,  кіно  поки  Рембрант  падає  на  підлогу  
В  сп’янінні  і  не  важливо  якому...Знаєш  на  що  це  схоже?
Давай  просидимо  отак  всю  ніч,  споглядаючи  на  безглуздя  зір,
Спустошеність  темряви,  вона  стала  чомусь  надто  світлою.
“Недопустимо”  кричав  би  якийсь  із  містиків,
А  це  ж  лише  наші  погляди,  
Ти  завжди  бачиш  щось  зовсім  інше,  коли  падає  із  каруселі  твій  черевик,
Так  буває...
Перші  метри,  це  всього  лише  спроба,  далі  все  важче,
Стає  холодно,  не  по  собі  і  хочеться  спати,
А  потім  вертається  до  свідомості  мозок
Все  починає  працювати  на  тебе,
На  твої  фантастичні  для  інших  мрії,
Десятки  метрів  і  в  тебе  крутиться  в  голові...
Відображення  дійсності...
Де  ти?
На  моїй  висоті!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390417
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.01.2013
автор: Ваньоха Р.