Так! Кохання - це квітка, що у серці цвіте.
Воно ніжне, тендітне, але силу дає.
Якщо грієш теплом і його бережеш,
Пелюстки розправляє, розцвітає без меж.
Воно схоже на мак, що роцвів у пустелі,
І як світа пучок, що веде у тунелі.
Ніби зірочка ясна, що крізь темінь веде,
Що у будні, як свято, як дарунок прийде.
І від щастя дурієм, бо так хочеться жить!
То ж давайте коханням, що прийшло, дорожить!!
Не кидайте у льох, коли сильні морози,
Не топчіть черевиками, як траву на дорозі.
Захистіть і зігрійте у долонях своїх,
Не вбивайте цю квітку!! Не робіть страшний гріх!!
Бо колись прийде час, ви згадаєте все,
Але буде вже пізно...квітка вже відцвіте.
І тоненьке стебельце вирве вітер з землі.
І залишаться в серці лише сльози й жалі...
Бережіть своє кохання!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389278
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2013
автор: Н-А-Д-І-Я