Потрібно зупинитись ,
На сьогодні.
Коли біжиш вздовж…
Побілілих вулиць.
За пригорщами із минулого життя.
За тими,
Хто до вічності прикуті.
І більше вже
Не дійдуть до кінця.
Сказати там – відлуння стоголосе,
Торкнеться лиш,
Холодної роси.
Наразі сльози…
Ви мені пробачте!
Як ті загублені у вирію…
Гріхи.
І та весна, що ніжно
Трепетала..
Вриваючись у небо назавжди.
Напевне відлік,
То сумні хвилини.
Вони були лише тоді дітьми…
І ми з тобою,
Наче дивні мрії.
Потрібно зупинитись,
Далі сонце,
Що огортає бажаним сріблом.
Можливо згаслі і далекі тіні,
Ще тліють відчаєм за…
Крижаним вікном.
Коли стихає вулиця
Часом…
Коли прикуті до життя і віри.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388543
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.12.2012
автор: Линска