Не в нашій волі зупинити плин ріки,
що зветься Часом.
Спливають дні у місяці, течуть роки,
А ми, тим часом,
Поринувши у свій "реальний"світ,
В щоденні справи,
Пливемо ген за течією літ…
Якісь забави
Знаходимо собі, якісь жалі,
Картаєм долю,
Буває спалюємо наші кораблі
Не ціним волю,
Впритул не помічаємо своє
Палке кохання,
І, - ой, як часто, мрії продаєм
За виживання…
Та те, що я співав тут, - все
Те не про нього,
Бо він насправді є творцем,
Митцем від бога
То ж хай гра долі буде, ОХ,
Частіш ласкава
І на весь світ нехай звучить твоя октава!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388536
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2012
автор: Валентин Бут