Прірва

Засинаю…  Самотньо  та  порожньо
У  кімнаті  моїй  та  в  душі.
Почорніло  намелене  борошно,
Розкуйовдились  рими  віршів.

А  кохана  із  друзями  бавиться,
Від  брехні  та  від  зради  тримчу.
Я  не  знаю  як  болю  позбавитись
І  у  прірву  страждання  лечу.

Серце  стукає  часто,  хвилюється
І  в  тривозі  постійній  щемить.
Я  думками  блукаю  по  вулицях,
А  в  очах  лиш  застигла  та  мить…

Ти  привабливо  всім  посміхаєшся
І  повз  мене  твій  погляд  летить…  
Я  від  болю  не  сплю,  прокидаюся,
А  у  грудях  палає,  болить.

29.01.2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2012
автор: Мурмаш