Три куми-давні друзі.
Рибалку кожен з них любив.
Зраділи,як мороз баюру вкрив на лузі.
І сніг місцями побілив.
Котромусь з них хтось розповів
Що на Волині є місцина.
Там озеро-не видно берегів.
Воно прекрасне,як перлина.
Розповідали,що клює там різна риба.
І язь,і карп,і йоржик диба.
І лящ клює десь недалеко.
А може і мінтай із хеком.
Зібралися усі квапливо.
Півлітру кожен,льодобур і пиво.
По вудці і кавалку сала.
Маршрутка вмить в той край домчала.
Приперлись рано,небораки.
Зорі видно де-не-де.
Під кущем поспав собака,
Пара йде.
На зупинці була лавка-
Є де розложиться.
Бо ж на озеро всуху
Виходить не годиться.
Вдули,все що мали.
Пивом те залляли.
І до окраїни села
Якось всі допхали.
Ось де рай!У місячному сяйві
Сніг якийсь аж синій
Очерет стоїть стіною,
Дивно схожий на сухе кукурудзиння.
-Починай від очерету!
-Льодобури в діло!
Кум за кумом встав в череду,
Аж село двигтіло!
Вертять,бурять,крекчуть трошки.
Все шукають де ж вода.
Тут бабуся із ціпочком
Показалась від села.
-Що за бісова тут сила
Шар земний наскрізь пиля?
Я ЧАСНИК ТУТ ПОСАДИЛА!!!
забирайтесь звідсіля!!!
говорила вона довго.
Все що думала й могла.
А в кінці кумів послала...
На озерце.В і нший бік села...
07.2008. основано на реальних подіях :-))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388406
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 28.12.2012
автор: VodolazМінько