Я смерті в очі подивлюся
Хай страх мій ляже за плече
Із ним пропавша безвісті хай буде.
-Ви скажете, смілива????
-Ні,тендітна,
Життя люблю і в нім усе!!!
Природу милу і чарівну,траву зелену молоду,
Зорю і першу, і останню,і вранішню росу!
Ще барв всіляких,що вкрита ними вся земля,
І ключ у небі журавлинний,і переспіви у гаях!
І літній дощ, і вітер дужий,
Що дує в бороду свою
У той момент, я точно знаю,
Правитель Всесвіту вже тут!!!
Пока людина щось подума, розклад у ньго є вже свій.
І зустрічаю ясну днину
З великим трепитом Душі!
Боюсь одне, що запізнюся,добра побільше роздарить,
Щоб не обідить, і не стать в осуді
І миру,злагоди просить....
Щоб упорядив розум наший
Це догма-навіки....
Назад не хочу озиратись
Не варто, скажеш ти?
Любов горіла з позаранку
В душі моїй у тій порі,та проявилась вже сьогодні,
Як відпечаток із Душі.
Рукою водить Ангел Божий
Хіба писати це мені?
Хустинку модну я одягну
На білу голову свою
Прости,Всевишній думаю, що неготова
Нутро кричить,що да!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388288
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.12.2012
автор: Плискас Нина